Музей театрального, музичного та кіномистецтва України засновано 30 січня 1923 року в структурі Мистецького об’єднання «Березіль». Представники українського театрального авангарду на чолі з Лесем Курбасом прийняли рішення створити музей, який мав не лише фіксувати творчість і буття березільців, – ця  установа одразу мислилася як всеукраїнська.  Згодом, з переходом під егіду Академії наук. справа була покладена на фундаментальну наукову основу. За цей час музей зміг реалізувати найбільш сміливі та оптимістичні устремління своїх фундаторів. Майже столітні дослідницькі традиції були примножені й розвинені завдяки наполегливій праці багатьох поколінь музейників, які з честю долали виклики політичного, економічного та культурного характеру ХХ – ХХІ століть, якими була багата Українська історія.

Вже на ранніх етапах своєї роботи музею вдалося зібрати унікальну колекцію театрального авангарду: твори В. Меллера, А. Петрицького, О. Хвостенка-Хвостова. Практично жодна міжнародна виставка авангарду на проходить без залучення пам’яток із фондового зібрання музею.

Попри всі небезпеки, викликані репресіями 1930-х років, музейникам вдалося зберегти український авангард та спадщину Л. Курбаса. У цьому немає жодної заслуги державних органів. Це досягнення рядових співробітників, які розуміли свою діяльність з позиції століть і відповідальності перед наступними поколіннями  й не керувалися  тимчасовою і мінливою кон’юнктурою, якою зловживають можновладці  й руйнують напрацювання справжніх фахівців. Театральний музей продемонстрував – можна витримати навіть те, що вважається неможливим.

Мабуть,  через природну скромність тих, хто робить справді титанічну роботу, музей досі не вимагав надання йому національного статусу, хоча й цілковито відповідає необхідним критеріям.

Зібрання музею нараховують більше ніж 260000 музейних предметів та постійно поповнюється. Серед музейних пам’яток виокремлюються колекції, що відображають історію українського кіно, класичної музики, українських народних музичних інструментів, юдаїки.  2019 року відбулася виставка «З історії єврейських театрів України  ХХ ст.». На основі музейної  колекції  єврейської театральної культури було надруковано монографію «Мандрівні зорі» та створено віртуальну виставку на платформі Google Arts. 

До унікальних музейних пам’яток, що зберігаються у МТМКУ належить також колекція корифеїв українського театру:  авторські рукописи, афіші, програми та світлини Марка Кропивницького, Івана Карпенка-Карого, Панаса Саксаганського, Миколи Садовського, Марії Заньковецької та ін. Аналогів такої колекції, що пов’язана із цією яскравою сторінкою українського театру, немає ні в Україні, ні у світі.

Потенційною пам’яткою Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО є український вертеп – матеріальні пам’ятки якого, а саме Сокиринській (1770), Куп’янський (1829), Славутський (1890) та Межигірський (1923) розміщені в експозиції музею. Ці музейні предмети яскраво демонструють глибинні традиції української культури, що сягають козацьких часів, відображають її самобутність, а також незламність українського духу в боротьбі  проти поневолення. Результати дослідження  цієї колекції музею разом з новітніми інтерпретаціями авангардних пам’яток були опубліковані у каталозі «Лялька на кону» у 2021 році.

Музей вже понад 30 років веде активну міжнародну виставкову роботу: Всесвітній театральний фестиваль (1990 р. Мехіко), «Український авангард 1910-1930 рр.» (1990 р.  м. Загреб (Хорватія), 1993 р. м. Мюнхен (Німеччина), 1994 р. м. Тулуза (Франція), Всесвітній театральний фестиваль у м. Кардіффі (Велика Британія) 1995 року, «Феномен українського авангарду» м. Вінніпег (Канада),  2021 р., «Перехрестя українського модернізму» Культурний центр в м. Чикаго (США) 2006 року та Український музей в м. Нью-Йорк (США) 2007 р., «Борис Косарев: Харківський модернізм» у м. Нью-Йорк, 2012 р., «Інсценізація українського авангарду 1910-1920-х» 2015 р. м. Нью-Йорк, проєкт «Київська школа: клас Олександри Екстер» 2015 року в м. Карлсруе (Німеччина), «Авангард і держава» 2019 р. м. Лодзь (Польща), «Україна. Взаємні погляди» у м. Краків (Польща), «В епіцентрі бурі:: модернізм в Україні 1900 –1930-х» в  музеї Тіссен-Борнеміса (Мадрид, Іспанія), 2022-23 рр.

МТМКУ долучився до створення існуючої мережі меморіальних музеїв видатних митців у Києві: музеів М. Лисенка, П. Саксаганського, М. Заньковецької, В. Косенка. Отже, МТМКУ не лише створив інфраструктуру культурно-освітньої роботи з поширенням об’єктивної науково обґрунтованої інформації про театр, музику й кіно, а й виступив науково-методичним центром для музейних спеціалістів.

Експозиція музею постійно оновлюється, відображаючи інновації в наукових дослідженнях. Наприклад, ряд виставкових проєктів, присвячених театру «Березіль», починаючи з кінця 1980-х років, дозволив повернути у науковий обіг постать Леся Курбаса, активував дослідження цієї проблематики. У 2017 році найновіші погляди на особливості авангардної творчості лягли в основу низки виставок про театр Леся Курбаса, реалізованих спільно з американськими партнерами музею: «Курбас в Києві» в МТМКУ, «Курбас у Харкові» в Єрмілов-центрі, «Курбас: нові світи» в Національному культурно-мистецькому та музейному комплексі  “Мистецький Арсенал”.

Важливою подією у 2021 році стало відкриття цифрової платформи “Open Kurbas” за підтримкою УКФ, завдяки якому в часи епідемії українські авангардні історико-культурні цінності були виведені на глобальний рівень. Нарешті й Україна відтепер отримала голос в інтерпретації своєї культури. В ході роботи оцифровано 12 тисяч музейних предметів та запущено освітній сайт з демонстрацією колекції, лекціями та статтями науковців. “Open Kurbas” має важливе стратегічне значення, оскільки показує самостійність та впливовість української національної культури, яку віднині можна плутати із російською лише за допомогою маніпуляцій, але ж ніяк не через недостатність знань. В контексті цифрової платформи варто зазначити також прогресивність музею, який першим наважився впроваджувати технологію і продемонстрував звільнення від музейного “луддизму”, пов’язаного із спротивом оцифруванню та представленню в широкому доступі музейних пам’яток.

На сьогодні  МТМКУ є одним із найдавніших науково-дослідних та культурно-освітніх закладів нашої держави. Експозиція музею з історії українського театру, яка є продуктом складної наукової роботи колективу, дозволяє зорієнтуватися не лише широким колам відвідувачів, а й науковцям, які працюють у галузі мистецтвознавства. За вимогами часу треба переглянути деякі «гострі кути», пов’язані з переосмисленям і в експозиції, і в історії української культури, але це все ще більше надихає і спонукає нас до нових досліджень, дискусій.

Найскладніший і дуже трагічний  2022 рік завершився, але колектив працює, не падає духом, а творить нові проєкти, спільні виставки, творчі зустрічі.

2023 рік для нашого музею знаковий, йому 100 років!!!

Тож до нових творчих досягнень, до Національного, до Перемоги!

Ірина Дробот,

директорка  МТМК України