25 лютого 1987 р., у день 100-річчя від народження реформатора українського театру Леся Курбаса, в Музеї відкрилася ювілейна виставка «Лесь Курбас».

«Мета виставки не просто відмітити поважну дату, а й виявити точку відрахунку українського радянського театру, дати взірець високого, талановитого служіння йому в усіх параметрах ідейно-художнього сприймання мистецтва як цілого. Звернення до глибокого і серйозного вивчення спадщини Курбаса (ми сподіваємося, що виставка спричиниться до цього) стане не тільки акцією пізнання, але й засобом виховання. Адже на зламі подій історії (а такий якраз відбувається) мистецтво завжди линуло до джерел, черпаючи з них творчу наснагу. Звертаючись до такого чистого джерела, як мистецтво Курбаса, невтомного шукача нового, борця за оновлення рідного мистецтва, – сучасна людина отримає необхідний, оновлюючий урок історичної правди» [К. Пітоєва, Н. Бабанська «Тематична структура виставки «Лесь Курбас» (до 100-річчя першого народного артиста УРСР)]».

Декілька цікавих маловідомих фактів про ювілейну виставку «Лесь Курбас»: Відкрита у день 100-річчя Леся Курбаса – 25 лютого 1987 року, виставка експонувалася до листопада того ж року включно. Тимчасова Курбасівська експозиція стала майданчиком для проведення цілої низки ювілейних заходів, а також великим внеском Музею театрального, музичного та кіномистецтва України у повернення пам’яті про опального генія українського театру.

Структура виставки складалася з чотирьох тематичних розділів:І. Молодість Курбаса (1887 – 1916).ІІ. Молодий театр (1916 – 1921).ІІІ. Мистецький керівник «Березоля» (1922 – 1933).IV. Заключний (1934 – 1986).

Авторами виставки «Лесь Курбас» (до 100-річчя першого народного артиста УРСР) виступили:Кіра Пітоєва, на той момент – завідувачка сектору українського радянського театру, кураторка ІІІ та IV розділів;Наталя Бабанська, на той момент – старша наукова співробітниця відділу дореволюційного театру, кураторка І та IІ розділів.

Оформлення виставки було вирішено в конструктивістському стилі, з використанням сцени залу, як образної структури з театралізованим освітленням.

Науковий рецензент виставки, знаний театрознавець Юрій Бобошко, відзначав, що «необхідно всіляко привітати сам намір створити виставку, її задум – показати невгасиме горіння новаторської думки геніального митця, таке співзвучне сучасному етапу життя країни» та наголошував на тому, що «виставка може бути цінним внеском колективу Музею у проведення ювілейних торжеств» з нагоди 100-річчя Леся Курбаса. Проте, у створенні виставки, авторки стикнулися з рядом цензурних обмежень, які, у першу чергу, стосувалися саме заключного, четвертого розділу, що поєднував творчість репресованого митця із сучасністю.

У виставці «Лесь Курбас» були широко використані цитати самого Курбаса:– Мистецтво – це та площа, на котрій вершиться об’єднання всіх нас;– Театр має бути таким, яким суспільство має бути завтра;– Те, що просовує нас – це тривання на високому.Ці та інші слогани митця з того часу увійшли свідомість численних відвідувачів виставки до 100-річчя Леся Курбаса.