вівторок, 15 січня 2019 р.
Людина, яка була Театром
У середині січня 1992-го року завершилося перше експонування пересувної виставки «Людина, яка була Театром», присвяченої 105-річчю видатного українського режисера Леся Курбаса у Республіканському громадсько-політичному і культурному центрі (нині – Український дім).
Музей театрального, музичного та кіномистецтва України одним з перших прагнув повернути з небуття ім’я Леся Курбаса. У фондовій колекції Музею збережена значна частина спадщини репресованого генія українського театру. Окрім того, створений при Мистецькому Об’єднанні «Березіль» Театральний музей збирав весь творчий доробок першої сцени України – унікальні фото, афіші, ескізи, програми, макети тощо. Найбільш повна збірка матеріалів Леся Курбаса та керованого ним «Березоля», сумлінно збережена співробітниками Музею у темні часи заборон та репресій, з 1980-х рр. стала основою багатьох виставок, що висвітлюють життя і творчість митця.
1987-го року, до 100-річчя режисера, була створена ювілейна виставка «Лесь Курбас», яка ставила на меті осягнення феномену його творчості. Проте до імені Курбаса ще міцно прикутий був ярлик формаліста, а показ музейних предметів зі «спецхрану» відбувався з великими перешкодами.
Нова доба незалежності України потребувала нового осмислення особистості великого національного режисера та його доробку. Тепер виставку, присвячену Лесеві Курбасу, музейники змогли робити без цензури. Тому вже 1991-го р. проводилася велика робота по підготовці виставки «Людина, яка була Театром», приурочена до 105-річчя Курбаса.
Декілька маловідомих цікавих фактів про виставку:
Назвою виставки – «Людина, яка була Театром» – став вислів про Леся Курбаса його товариша, літератора й театрознавця Олександра Дейча. Слоган якнайкраще характеризує місце, яке займав театр у житті Курбаса, та місце, яке посідав Курбас у тогочасному українському театрі.
Авторами виставки виступили: завідувачка науково-дослідного відділу історії театру Наталя Філіпченко та заступниця директора з наукової роботи Ольга Гуєвська, художник-експозиціонер Сергій Горянський. Окрім того, у створенні та розміщенні виставки брали участь інші художники й науковці: Сергій Маслобойщиков, Володимир Карашевський (макети), Ольга та Євгенія Фурс, Ірина Алєйнікова.
Модулем оформлення виставки був обраний стилізований дорожній кофр, який супроводжував українських акторів у їхніх театральних мандрах. Кофри зазвичай використовувалися для перевезення театральних костюмів та реквізиту. На виставці кофри, поставлені вертикально, виконували роль музейних стендів та вітрин. Усього було виготовлено та наповнено унікальною експонатурою 12 великих кофрів.
Внутрішня поверхня створок кофрів була оформлена на кшталт сторінок фотоальбому. На них за тематичним принципом містилися матеріали з різних періодів життя Курбаса (Галичина, Відень, Львів, Київ, Харків, Соловки).
Наповнення виставки «Людина, яка була Театром» склали близько 350 експонатів, які розповідають про народження та сім’ю Леся Курбаса; його навчання у Відні та Львові; початок акторської роботи в українських театрах; організовані й керовані Курбасом театри: Молодий та «Березіль». Після того, як Лесь Курбас був репресований (1933) та розстріляний (1937), його особистий архів та збірки матеріалів по його театрах мали бути вилучені та знищені. Музейники, які працювали у період 1930 – 1950 років, не виконали цих злочинних наказів і вберегли величезний корпус матеріалів, з частини яких і була створена виставка.
Окремою складовою виставки стала експозиція українського сценографічного авангарду, яка складалася з 24 ескізів костюмів та декорацій Вадима Меллера, Анатоля Петрицького, Олександри Екстер, Бориса Косарєва, Олександра Хвостенка-Хвостова, Василя Комардьонкова.
Перше експонування виставки «Людина, яка була Театром» проходило у Республіканському громадсько-політичному і культурному центрі (нині – Український дім). Вернісаж відбувся 6-го грудня 1991 р., завершення експонування – 15 січня 1992 р. На відкритті виставки були присутні численні діячі культури і мистецтва України, широкі кола громадськості.
Після першого експонування у Києві відбулися подорожі пересувної виставки до українських міст, які були значимими та важливими у творчій біографії Леся Курбаса, а саме:
Харків: березень – квітень 1992 р.;
Одеса: травень – червень 1992 р.;
Львів: вересень – жовтень 1992 р.
Наприкінці того ж 1992 року виставка «Людина, яка була театром» була включена у програму заходів «Днів Курбаса у Центрі Гротовського» у м. Вроцлаві (Польща). Експонування відбувалося протягом усього листопада місяця.
До 110-річчя Леся Курбаса пересувна виставка, присвячена його життю і творчості була трансформована у стаціонарну та стала частиною експозиції Музею. Її відкриття у постійно діючому форматі відбулося у квітні 1997 р.
Протягом жовтня – листопада 1997 р. з частини експонатів була сформована компактна виїзна виставка для експонування у Віденському університеті (Австрія) у рамках міжнародної наукової конференції «Людина, яка була Театром. Лесь Курбас».
2017-го року виставка «Людина, яка була театром» стала частиною великої виставки до 130-річчя митця «Курбас у Києві» у залах Музею театрального, музичного та кіномистецтва України.
Донині виставка залишається єдиним у Києві постійно діючим осередком, який знайомить відвідувачів з життям і творчістю генія українського театру Леся Курбаса.
Фотоматеріали з наукового архіву Музею театрального, музичного та кіномистецтва України. Публікуються вперше.