12 листопада кураторка Тетяна Руденко представила архівно-аналітичну виставку проєкту "Креативна деконструкція" для науковців музею та колег.
Метою створення виставки є презентація результатів досліджень, здобутих внаслідок реалізації проєкту - деконструкції старої експозиції музею.
Виставковий простір архівно-аналітичної виставки включає розділи, пов’язані з історією створення постійної експозиції музею у 1970 - 1980-х роках та її трансформації, а також виставковий простір старої експозиції першого поверху музею з коментарями фахівців та мистецькими інтервенціями. Коментарі науковців, розміщені в експозиційних залах, докладніше знайомлять з проблемами старої експозиції.
У 2023 році Театральному музею виповнилося 100 років. Музей засновано в Мистецькому об’єднанні «Березіль» Леся Курбаса. Першу експозицію створили авангардисти у 1924 році. Експозиція охоплювала період від кінця XIX століття Театру корифеїв до початку 1920-х років. Найбільше було заархівовано та представлено вистави Мистецького об’єднання «Березіль», які становили ядро колекції Театрального музею. Засновники музею бачили його як лабораторію, де театральні митці та широке коло учасників художніх процесів могли вільно знайомитися з матеріалами та обмінюватися професійним досвідом.
Радянська експозиція 1977 року дуже відрізнялася як за змістом, так і за підходом науковців до її створення. Автори експозиції взяли за основу хронологічний принцип подачі матеріалу за періодизацією, прийнятою в радянській театрознавчій науці (що і зазначено в передмові до ТЕПу). У завданнях реалізації експозиції ставили собі за мету представити історію українського театру, що наскрізно пов’язана з розвитком «загальноросійської театральної культури», де пріоритетне місце відведено російсько-українським театральним зв’язкам, що зрештою і було втілено в експозиції Театрального музею.
Виставкова зала другого поверху зазнала змін майже одразу. Наприклад, наприкінці 1980-х на зміну експозиції сучасного радянського театру створили виставку пам’яті Івана Миколайчука, пізніше виставку сучасних художників, виставку школи Данила Лідера та його учнів. Найтриваліше протистояла змінам зала Другої світової війни. Оскільки ця тема довго залишалася політично чутливою, а до того ж значущою на рівні родинної пам’яті українців.
Перший поверх зазнав незначної ретуші у 2010-х роках і, як і раніше, продовжував функціонувати та приймати відвідувачів. Наприклад, було демонтовано гігантський бюст Островського, який нависав у центрі зали корифеїв українського театру. Також нарешті вилучили цитати Леніна та Добролюбова. Наповнення зали «Перша російська революція і театр» змінили на «Новітню українську літературу» у 2016 році. Тексти екскурсій і далі змінювали на більш адекватні, але фактично ці тексти не надто впливали на чіткі фонові наративи, підкріплені візуальними медіумами старої експозиції. Кардинальні зміни у репрезентаціях музею й, зокрема, закриття та демонтаж старої експозиції уможливило отримання гранту від УКФ на реалізацію проєкту «Креативна деконструкція».
